- відшкребти
- [в'іджшкреибти/]
-бу/, -бе/ш, -беимо/, -беите/; мин. -р'і/б, -реибла/; нак. -би/, -б'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
відшкребти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
відшкребти — див. відшкрібати … Український тлумачний словник
відшкрібати — і рідко відскріба/ти, а/ю, а/єш, недок., відшкребти/ і рідко відскребти/, бу/, бе/ш, док., перех. Шкребучи, відокремлювати щось від чого небудь … Український тлумачний словник
відшкрібатися — і рідко відскріба/тися, а/ється, недок., відшкребти/ся і рідко відскребти/ся, бе/ться, док. 1) Відставати, відпадати під час шкребіння. 2) тільки недок. Пас. до відшкрібати й відскрібати … Український тлумачний словник
відшкребтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови